Перейти до вмісту
ПосівникСписок0

Сидерати восени 2026: що сіяти, коли ще не пізно і що після них

Чи не пізно сіяти зараз

Орієнтир — дата оновлення сторінки: 11 вересня 2026 р. Межі наведено словами джерел; статус «ще можна / пізній посів / вже пізно» — це наше прочитання цих слів на сьогодні.

  • Гірчиця біла: пізній посів — до середини вересня (№ 2, № 18), а за найширшою таблицею монографії — квітень–вересень (№ 6, табл. 2.60). Частина джерел радить раніше: на городі — до початку вересня (№ 6, табл. 2.45). Оптимум за джерелами вже минув: кінець серпня (№ 2).
  • Редька олійна: пізній посів — до другої декади вересня (№ 6, табл. 2.32). Частина джерел радить раніше: до початку вересня (№ 6, табл. 2.45). Оптимум за джерелами вже минув: третя декада липня — перша декада серпня (№ 5).
  • Овес: пізній посів — до початку вересня (№ 6, табл. 2.59), а за найширшою таблицею монографії — квітень–вересень (№ 6, табл. 2.60). Частина джерел радить раніше: ярі сидерати — до кінця серпня, у південних регіонах — до початку вересня (№ 17). Оптимум за джерелами вже минув: наприкінці липня у полі (№ 6, с. 339; № 14). Цей строк — для чистого посіву вівса. Для суміші вики з вівсом те саме джерело дає окремий строк — висів до початку вересня (№ 6, табл. 2.45); він у рядку «Вика яра (з вівсом)» нижче.
  • Вика яра (з вівсом): за джерелами вже пізно — до початку вересня (№ 6, табл. 2.45). Наступна нагода: весна (№ 16, галузевий журнал).
  • Вика озима (з житом): ще можна — до середини жовтня (№ 6, табл. 2.45). Оптимум за джерелами: Полісся 15–25 серпня, Лісостеп 20–30 серпня, Степ 10–20 вересня; вику сіють на 10–15 днів раніше за жито (№ 7, строки кормової суміші жита з викою), за іншим джерелом — на 15–20 днів раніше (№ 11).
  • Жито озиме: ще можна — до середини жовтня (№ 6, табл. 2.45). Оптимум за джерелами: Полісся — 1-ша, Лісостеп — 2-га, Степ — 2–3-тя декада вересня (№ 9, строки жита на зерно). Для озимих на Вінниччині джерело допускає сівбу до 5 жовтня, після 5 жовтня — ризиковано (№ 10, с. 85–86, про озиму пшеницю).

Сторінку зібрано з рекомендацій обласних управлінь Держпродспоживслужби, аграрних університетів і галузевих журналів (перелік джерел унизу, номери — в тексті). Строки і норми не усереднювали: якщо джерела розходяться, показано обидва значення — наприклад, гірчиці й вівсу одна таблиця монографії дає ширший строк — квітень–вересень (№ 6, табл. 2.60), тоді як інші джерела закривають їхнє вікно на початку–середині вересня (№ 2; № 6, табл. 2.59). Оптимум жита — вересень за зонами (№ 9), а вику сіють на 10–15 днів раніше за жито (№ 7).

Коли звільнилась грядка — що ще можна посіяти

Три строки звільнення грядки — три відповіді. Номер у дужках — джерело зі списку внизу.

СидератГрядка вільна до кінця серпня1–15 вересня16 вересня — середина жовтня
Гірчиця білаТак. Оптимум — кінець серпня (№ 2). У полі на Поліссі й у Лісостепу — не пізніше 5–10 серпня (№ 6, с. 340; № 14).Так, до середини вересня (№ 2, № 18); частина джерел — до початку вересня (№ 6, табл. 2.45).Почасти: за найширшою таблицею монографії сівба можлива у квітні–вересні (№ 6, табл. 2.60; у тому самому рядку таблиці є і вужчий варіант — квітень–серпень); інші джерела радять до середини вересня (№ 2, № 18) або до початку вересня (№ 6, табл. 2.45), а журнал — ярі сидерати до кінця серпня, у південних регіонах до початку вересня (№ 17). У жовтні–листопаді лишається підзимовий посів з подвоєною нормою, до 5 г/кв. м (№ 6, табл. 2.60).
Редька олійнаТак. Післяжнивні посіви в полі — до 15 серпня (№ 6, с. 764); у зонах Полісся й Лісостепу — не пізніше 5–10 серпня (№ 6, с. 339; № 14).Так, до другої декади вересня (№ 6, табл. 2.32); частина джерел — до початку вересня (№ 6, табл. 2.45).Почасти: найширше джерело доводить строк лише до другої декади вересня (№ 6, табл. 2.32); на городі частина джерел радить до початку вересня (№ 6, табл. 2.45). У жовтні — ні: редька не зимує (№ 17).
ОвесТак; у полі — наприкінці липня (№ 6, с. 339; № 14).Так, за найширшою таблицею монографії — квітень–вересень (№ 6, табл. 2.60); інша таблиця того самого джерела — лише до початку вересня (№ 6, табл. 2.59), а журнал радить ярі сидерати до кінця серпня, у південних регіонах — до початку вересня (№ 17).Почасти: за найширшою таблицею монографії сівба можлива у квітні–вересні (№ 6, табл. 2.60); інша таблиця того самого джерела доводить строк лише до початку вересня (№ 6, табл. 2.59), а журнал радить ярі сидерати до кінця серпня, у південних регіонах — до початку вересня (№ 17). У жовтні — ні: овес не зимує (№ 6, табл. 2.60; № 17).
ВикаЯра з вівсом: так (№ 6, табл. 2.45). Озима з житом: так — вику сіють на 10–15 днів раніше за жито; Полісся 15–25 серпня, Лісостеп 20–30 серпня (№ 7).Яра: лише до початку вересня (№ 6, табл. 2.45). Озима: так — Степ 10–20 вересня (№ 7); до середини вересня (№ 16).Яра: ні. Озима: до середини жовтня (№ 6, табл. 2.45), але зимостійкість її недостатня (№ 9) — сіяти в суміші з житом, роздільно (№ 6, с. 229).
Жито озимеТак — у полі в кінці серпня (№ 6, с. 340); 25 серпня – 20 вересня (№ 6, табл. 2.60).Так — краще зимує при сівбі: Полісся — 1-ша, Лісостеп — 2-га, Степ — 2–3-тя декада вересня (№ 9).Так, до середини жовтня (№ 6, табл. 2.45) — «ефективна за пізньої осінньої сівби»; для озимих на Вінниччині джерело допускає сівбу до 5 жовтня, після 5 жовтня — ризиковано (№ 10, с. 85–86, про озиму пшеницю).

Чи зимує, що садити після нього і що робити перед зимою

СидератЗимує?Що після ньогоПеред зимою і навесні
Гірчиця білаНі — з настанням холодів рослина гине (№ 1); молоді рослини витримують приморозки до −5 °С (№ 7), сходи — заморозки до −6 °С (№ 8).Родина капустяні (№ 6, с. 188; № 9). Не перед капустою, редискою, редькою, дайконом, ріпою — спільні хвороби і шкідники (№ 2; № 6, табл. 2.61). Не перед цукровими й кормовими буряками — спільна бурякова нематода (№ 8, с. 38; № 9); у довіднику сайту з буряків є лише столовий. Добре перед картоплею — від дротяника (№ 5); пригнічує нематод (№ 4; № 8, с. 35; № 15; № 17).Не перед цими культурами довідника: капуста білоголова, капуста цвітна, броколі, капуста кольрабі, капуста пекінська, редиска, редька чорна, дайкон, рукола, буряк столовийДобре перед: картопляЗаорювати не потрібно — лишити до весни як добриво (№ 1); навесні зрізати плоскорізом і зверху висадити основну культуру (№ 13). Не допускати цвітіння (№ 1).
Редька олійнаНі — не зимує, відмирають і коріння, і надземна частина (№ 17); витримує заморозки до −5 °С (№ 7); добре переносить осінні заморозки (№ 6, с. 34).Родина капустяні / хрестоцвіті (№ 6, с. 93; № 9; № 12). Ті самі обмеження, що в гірчиці: не перед капустяними (№ 6, табл. 2.61; № 15; № 17). Про буряки джерела розходяться: таблиця 2.32 називає наступними всі не хрестоцвіті овочеві, картоплю, цукрові і кормові буряки, зернові ярої групи (№ 6, табл. 2.32), а підручник не радить цукрові й кормові буряки після капустяних — спільний шкідник нематода (№ 9); у довіднику сайту з буряків є лише столовий. Профілактика дротяника, менше парші картоплі (№ 1).Не перед цими культурами довідника: капуста білоголова, капуста цвітна, броколі, капуста кольрабі, капуста пекінська, редиска, редька чорна, дайкон, рукола, буряк столовийДобре перед: картопляСкошувати обов’язково до початку цвітіння (№ 1; № 17); на присадибних ділянках — підкошування з підв’яленням і приорюванням або посів під зиму із заробкою залишків навесні (№ 6, табл. 2.32).
ОвесНі — гине взимку, мульчуючи ґрунт і захищаючи його від ерозії (№ 6, табл. 2.60; № 17); сходи витримують заморозки до −3…−5 °С (№ 9).Родина злакові (№ 6, с. 106; № 10, с. 43). Не там, де зростатиме кукурудза (№ 6, табл. 2.61). Поліпшує глинисті ґрунти, частіше під огірки, сумісний з усіма овочевими (№ 3). Окремо про попередника самого вівса: його не сіють після вівса і цукрових буряків — спільний шкідник нематода (№ 10, с. 129).Не перед цими культурами довідника: кукурудза цукроваДобре перед: огіркиЛишається на грядці як мульча (№ 6, табл. 2.60). У суміші з викою — дискування у фазі сизих бобів вики (№ 6, с. 229). Перед посівом овочів витримати 2–4 тижні після загортання (№ 3).
ВикаЯра — ні: незимостійкий посів, добре переносить ранні морози (№ 6, табл. 2.45). Озима — зимує, але «зимостійкість її недостатня» (№ 9); сходи витримують до −5…−6 °С (№ 9); роздільна сівба з житом — краща перезимівля (№ 6, с. 229).Родина бобові (№ 6, с. 227; № 9; № 5). Не перед горохом і квасолею (№ 17), а також сочевицею, буряком і часником (№ 6, табл. 2.61) — це обмеження джерела саме для бобових сидератів. Гарний попередник для капусти (№ 3; № 17); збагачує ґрунт азотом (№ 1; № 7).Що садити після самого гороху — інше питання, про нього в нас окрема сторінка «Що посадити після гороху».Не перед цими культурами довідника: горох, квасоля, буряк столовий, часник озимий, часник ярийДобре перед: капуста білоголоваОзиму не викошувати перед заморозками (№ 5); навесні — дискування у фазі цвітіння вики, до виколошування жита (№ 6, с. 229), або скошування ранньою весною (№ 6, табл. 2.60). Яру з вівсом — дискування у фазі сизих бобів (№ 6, с. 229).
Жито озимеТак — найморозостійкіше з озимих: у безсніжні зими до −25 °С, при загартуванні до −35 °С (№ 9); до −20 °С і більше на глибині вузла кущіння (№ 10, с. 62).Родина злакові (№ 6, с. 106; № 10, с. 43). Не перед щавлем і ревенем, не там, де зростатиме кукурудза (№ 6, табл. 2.61). Після нього добре ростуть картопля, помідори, гарбузи (№ 3); менше парші картоплі (№ 4). Про дротяників галузеві журнали розходяться: один пише, що після озимого жита їх менше (№ 15), другий — навпаки, «жито полюбляють дротяники» (№ 16).Не перед цими культурами довідника: щавель, кукурудза цукроваДобре перед: картопля, помідори (томати), гарбузНе викошувати перед заморозками і не заорювати (№ 5; № 13); навесні підрізати на глибині до 7 см (№ 5) або скосити ранньою весною (№ 6, табл. 2.60); у суміші з викою — дискування у фазі цвітіння вики (№ 6, с. 229).

Норми висіву — як у джерелах

СидератПоле (кг/га, млн шт./га)Город (г на 0,1 га, г/м²)
Гірчиця біла15–16 кг/га звичайним рядковим способом, 10–12 кг/га широкорядним (№ 6, с. 191; № 9); у післяжнивних посівах 20–25 кг/га або 3,0–3,5 млн шт./га (№ 6, табл. 2.62). Галузеві журнали: 15–25 кг/га (№ 16), 15–30 кг/га (№ 18).300 г на 0,1 га, глибина 1–2 см (№ 6, табл. 2.45); 4 г/м², від дротяника 5–6 г/м² (№ 6, табл. 2.59); 2–4 г/кв. м, підзимовий посів — до 5 г/кв. м (№ 6, табл. 2.60).
Редька олійна15–20 кг/га або 2,5–3 млн схожого насіння/га (№ 6, с. 254); 2,0–2,5 млн шт./га рядковий, 2,5–3,0 млн шт./га розкидний (№ 6, табл. 2.32); у післяжнивних посівах 22–25 кг/га або 2,0–2,5 млн шт./га (№ 6, табл. 2.62); за дослідом у Лісостепу Правобережному — 2,7–3,0 млн шт./га (№ 12).300 г на 0,1 га, глибина 2–3 см (№ 6, табл. 2.45); 2–3 г/м² (№ 6, табл. 2.59; № 17); у суміші з викою — 1 г редьки на 6 г вики на м² (№ 6, табл. 2.59).
ОвесУ суміші з викою: 50–70 кг/га вівса при 100–120 кг/га вики, глибина 4–5 см (№ 6, с. 229); 50–75 кг/га вівса (№ 9). Галузевий журнал: 60–90 кг/га при виці ярій 120–160 кг/га (№ 16).13–18 г/м², глибина 3–5 см (№ 6, табл. 2.59); 25 г/кв. м (№ 6, табл. 2.60); у суміші — 400 г вівса + 600 г вики на 0,1 га (№ 6, табл. 2.45).
ВикаЯра: 100–120 кг/га + овес 50–70 кг/га (№ 6, с. 229; № 9); на насіння 120–160 кг/га (№ 9). Озима: 50–60 кг/га + жито 60–80 кг/га, разом 110–140 кг/га (№ 6, с. 229); 50–60 кг/га при житі 80–100 кг/га (№ 9). Галузевий журнал: озима 120–130 кг/га у суміші з житом 60–80 кг/га (№ 16).Яра: 1000 г на 0,1 га чиста, у суміші 600 г вики + 400 г вівса, глибина 3–4 см (№ 6, табл. 2.45); 10–15 г/м² (№ 6, табл. 2.59). Озима (волохата): 800 г на 0,1 га чиста, у суміші 400 г вики + 600 г жита (№ 6, табл. 2.45); 10–15 г/кв. м у суміші з житом (№ 6, табл. 2.60).
Жито озимеЧистий посів у післяжнивних посівах 170–180 кг/га або 4,5–5,0 млн шт./га (№ 6, табл. 2.62); на зелений корм 180–200 кг/га (№ 7). У суміші з викою озимою 60–80 кг/га (№ 6, с. 229; № 16) або 80–100 кг/га (№ 9).1800 г на 0,1 га, у суміші 600 г жита + 400 г вики (№ 6, табл. 2.45); 20 г/кв. м (№ 6, табл. 2.60); 20–25 г/м², глибина 3–5 см (№ 6, табл. 2.59).

Норми наведено в одиницях джерела; перерахунків між кг/га, г/м² і млн шт./га ми не робили. 0,1 га — це 1 000 м². Для проміжних (післяжнивних) посівів норму підвищують на 25–30 % (№ 6, с. 338; № 14). Глибина загортання насіння 2–3 см, за посухи на 1–2 см глибше з коткуванням (№ 6, с. 346).

Три правила для всіх сидератів

  1. Родина. Не сійте сидерат тієї самої родини, що й наступна культура: спільні хвороби і шкідники лишаються в ґрунті (№ 3; № 5; № 13). Гірчиця і редька — капустяні, вика — бобові, жито й овес — злакові.
  2. Пауза. Перед посівом овочів після загортання зеленої маси витримайте 2–4 тижні: поки маса розкладається, вона пригнічує ріст інших рослин (№ 3).
  3. Заробка. Зелену масу загортають пізно восени, у третій декаді жовтня (№ 4; № 6, с. 390; № 15), не глибше 15 см (№ 16). Озимі жито і вику не викошують перед заморозками і не заорюють — підрізають навесні (№ 5; № 13).

Що садити під зимуЩо посадити після збиранняДати заморозків по областях

Часті питання

Чи не пізно сіяти сидерати у вересні?
Гірчицю білу, редьку олійну, овес і вику яру сіють до початку–середини вересня (№ 2; № 6, табл. 2.45): пізніше вони не встигнуть відрости до холодів; галузевий журнал радить ярі сидерати до кінця серпня, а до початку вересня — у південних регіонах (№ 17). Одна таблиця монографії дає гірчиці й вівсу ширший строк — квітень–вересень (№ 6, табл. 2.60). Жито озиме і вику озиму сіють до середини жовтня (№ 6, табл. 2.45); оптимум жита — вересень за зонами (№ 9), вику сіють на 10–15 днів раніше за жито (№ 7).
Що не можна садити після гірчиці і редьки олійної?
Капусту, редиску, редьку, дайкон, ріпу — це та сама родина капустяних зі спільними хворобами і шкідниками (№ 2; № 6, табл. 2.61; № 15). Буряк після них теж не радять — спільна бурякова нематода (№ 8, с. 38; № 9). Повний перелік капустяних культур довідника — у посиланнях під таблицею.
Чи треба заорювати сидерати восени?
Гірчицю і редьку, що гинуть від морозів, заорювати не потрібно — вони лишаються на грядці до весни як добриво (№ 1; № 17). Озимі жито і вику не викошують перед заморозками і не заорюють (№ 5; № 13); зелену масу підрізають навесні (№ 5; № 15).
Скільки чекати після сидерату перед посівом овочів?
2–4 тижні після загортання зеленої маси: поки вона розкладається, вона пригнічує ріст інших рослин (№ 3).

Джерела (номери в тексті)

  1. Держпродспоживслужба, Чернігівська обл. — «Осінній посів сидератів» (2020)
  2. Держпродспоживслужба, Чернігівська обл. — «Вирощування гірчиці на сидерат» (2025)
  3. Держпродспоживслужба, Чернігівська обл. — «Користь сидератів» (2021)
  4. Держпродспоживслужба, Чернігівська обл. — «Післяжнивні сидеральні культури – це надійне джерело органічної речовини» (2018)
  5. Держпродспоживслужба, Хмельницька обл. — «Про наступний урожай треба думати восени» (2018)
  6. ВНАУ — Цицюра Я. Г., Неїлик М. М., Дідур І. М., Поліщук М. І. «Сидерація як базова складова біологізації сучасних систем землеробства», монографія (2022)
  7. МНАУ — Антипова Л. К. «Кормовиробництво та луківництво», конспект лекцій (2022)
  8. НУБіП — Каленська С. М., Новицька Н. В. «Нішеві культури», курс лекцій, ч. ІІ (2024)
  9. ДДАЕУ (бібліотека) — Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А. «Рослинництво», підручник (2001)
  10. ВНАУ — Мазур В. А., Поліщук І. С., Телекало Н. В., Мордванюк М. О. «Рослинництво», навч. посібник, ч. I (2020)
  11. ТДАТУ, каф. рослинництва — «Кормові трави», лекція 4 (2015)
  12. ВНАУ, журнал «Сільське господарство та лісівництво», 2021, вип. 21 — Мазур В. А., Цицюра Я. Г., Браніцький Ю. Ю., про редьку олійну
  13. Держпродспоживслужба, Черкаська обл. — «Такі корисні сидерати»
  14. AgroTimes / The Ukrainian Farmer — Дегодюк Е. (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), «Сидерація — це культура землеробства» (2017) — галузевий журнал, третє джерело
  15. «Пропозиція» — Бойко П., Коваленко Н. (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), «Які сидерати краще» (2017) — галузевий журнал, третє джерело
  16. SuperAgronom — «ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні» (2023) — галузевий журнал, третє джерело
  17. «Агробізнес сьогодні» — Власова О. (Інститут захисту рослин НААН), «Покращення ґрунту. Еко-варіант» (2019) — галузевий журнал, третє джерело
  18. «Агроном» — «Гірчиця біла — ефективне добриво і захист від шкідників та хвороб» (2021) — галузевий журнал, третє джерело

Дані оновлено: